Опис досвіду

Опис досвіду роботи з теми

 «Розвиток творчої, активної особистості школяра через використання розвивальних творчих вправ на уроках української мови і читання»

Моє педагогічне кредо:

 «Може, маленька дитина повторює те,

що було вже зроблено, створено іншими людьми,

але якщо це діяння – плід її власних зусиль, – 

вона творець; її розумова діяльність – творчість».

                                                                              В. О. Сухомлинський              

Провідна мета освіти сьогодення – виховання особистості учня – діяча. Школа – це життєвий простір дитини. Тут вона живе і готується до дорослого життя. І тому навчально-виховний процес має бути спрямований, перш за все, на формування таких умінь, які допоможуть дитині успішно освоїти всі навчальні дисципліни та досягти успіху в соціумі. На мою думку, такими вміннями є інтелектуально-творчі.

Інтелектуально-творчі вміння – це здатність людини не тільки накопичувати знання, а й використовувати їх у практичній діяльності, створювати новий, або покращений продукт.

До інтелектуально-творчих умінь відносимо такі: уміння визначати, аналізувати, порівнювати, синтезувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, конкретизувати, систематизувати, класифікувати, доводити, обґрунтовувати, узагальнювати; бачити деталі; формувати нові положення; прогнозувати, генерувати ідеї; конструктивно працювати з літературою, визначати певні проблеми та пропонувати ідеї щодо виявлених проблем; визначати поняття через найближчу родову та видову відмінність; будувати правильна умовиводи на основі фактів, окремих наукових понять; фантазувати.

Одне з провідних завдань вчителя на кожному уроці – стимулювання власної активності учня. Педагог повинен створити на уроці таку атмосферу, в якій учням буде цікаво, вони бажатимуть працювати, пізнавати нове та творити. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Тому на кожному уроці я ставлю перед собою такі завдання:

- запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

- розвивати різні види пам'яті;

- розвивати уяву і фантазію;

- розвивати увагу, спостережливість;

- формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

- розвивати творче мислення;

- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

Серед шляхів розвитку творчих здібностей , пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Зважаючи на це вважаю, що:

Розвитку творчих здібностей сприяють:

- словесні творчі завдання на добір рими, складання початку чи закінчення вірша;

- складання казки за малюнком;

- створення продовження казки, оповідання;

- складання чистомовок;

- використання анаграм, метаграм ;

- словесне малювання;

- творчі списування текстів;

- вилучення зайвого;

- скоромовки;

- загадки;

- прислів’я:

- ребуси;

Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання.

 Такі ігри складають систему, яка дає змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Треба пам’ятати, що творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення та ефективне застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих здібностей велике значення має розвиток психічних процесів – пам’яті, уваги, уяви тощо. Саме ці якості, за даними психологів,  –  основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.

 Розвивальні творчі вправи спрямовані на розвиток

•        фонематичного слуху

•        мнемонічних процесів (пам’яті)

•        уваги

•        творчої уяви

•        мислення

•        мовлення

•        комунікативних здібностей.

Отже, розвивальні творчі вправи в початкових класах, при систематичному їх використанні і правильній організації, спонукають дитину до мовленнєвої діяльності; заохочують до роздумів, уважного ставлення до мовленого слова, виконання нестандартних завдань; розвивають інтерес до мовлення як навчального предмета; пробуджують віру у власні сили і творчі можливості.

 Якщо ми хочемо залучати учня до освітнього процесу, то зобов’язані допомогти дитині побачити в ньому свою значущість, мотиви власної діяльності. У центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. Велику роль у формуванні цих умінь відіграють розвивальні творчі завдання, які використовують як в індивідуальній, так і в груповій формах організації навчальної діяльності на різних етапах уроку. За їх допомогою можна перевіряти домашнє завдання, поліпшити розуміння нового матеріалу, закріплювати та узагальнювати знання.

Всім відомо, що саме процеси читання та вивчення мови – надзвичайно важкі для дітей, потребують від них значних розумових зусиль. А використання творчих та пізнавальних завдань дають можливість навчатись у більш легкій, невимушеній формі, потребують від учнів пошуку нових знань і способів дій, розвивають інтерес до мови як навчального предмета. Вони сприяють розвитку спостережливості, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнювати. Використання таких видів роботи на будь-якому етапі уроку – це вправляння у самостійному розвитку мислення, кмітливості, спостережливості, уяви учнів.

 Розвивальні творчі вправи мають велике значення для розвитку мови і мислення учнів; активізують поширюють їх словниковий запас; привчають проводити аналітико-синтетичну роботу над словами та реченнями; поліпшують фонематичний слух дітей; розвивають правописну зіркість; прищеплюють інтерес і любов до мови.

На своїх уроках я намагаюсь використати якомога більше тих новинок, що зацікавлять дітей. Адже все частіше виникає необхідність ставити учні у позицію дослідника, вчити його спостерігати та аналізувати навколишні явища ти події, пробуджувати в нього цікавість до ще не розв’язаних завдань, з якими він може зустрітися в майбутньому. На моїх уроках діти навчаються завдяки тому, що можуть повністю себе реалізувати. Вони не бояться висловлювати свою думку, не бояться бути почутими. На уроках я часто стаю невидимим диригентом, який вміє вчасно почути, помітити, підтримати кожного учня. Коли учні працюють разом, вони формують навички розв’язання конфліктів, активного слухання, обговорення думки, аналізу прийняття рішень.

Навчання без творчості – це мука. Без пошуку, без фантазії, творчих знахідок і втрат спільна праця вчителя і учнів – важкий тягар. Коли елементи творчості стаютьобов’язковою складовою навчального процесу, то навчання буде цікавим і радісним.

Кожна дитина має до чогось певні здібності. Своїм завданням я вбачаю відшукати найменші вияви таланту і розвивати їх.

Пощастило мені з теперішніми учнями, бо їм досить легко дається розвиток творчої уяви засобами слова. Часто на свої уроках використовую ігри. Взагалі, їх можна проводити на будь-якому етапі уроку.

В ігри люблять грати не тільки першокласники, а й четвертокласники. Обов’язково на кожному уроці проводжу творчу роботу.

Розмова про методи, навчальні технології , в тому числі становлення творчої особистості школяра, є невичерпною. Заходячи щоранку в клас , я усвідомлюю, що йду до учнів , щоб побачити у кожному з них людську особистість , яка здатна розвиватись і вдосконалюватись.

Мій обов’язок – сприяти розвиткові того доброго, що є мінімальним капіталом кожної без винятку людини. Розвивати дитину як неповторну індивідуальність, формувати в ній творчий потенціал, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності,виховувати у дітей такі риси характеру, які будуть необхідні майбутньому демократичному суспільстві: вміння самостійно і критично мислити ,бути творчими, вміти окреслити проблеми і вирішити їх.