Звіт
про проведення Тижня початкової школи
в Устянській ЗШ І-ІІІ ступенів
Реалізація основних завдань у рамках тижня:
активізація методичної роботи, розвиток творчої діяльності, професійної
майстерності та компетентності педагогів;
- створення у навчально-виховному процесі атмосфери успіху, яка
- сприяє розвитку особистості дитини, розкриттю унікальних здібностей
- вихованців, відчуття радості за свої досягнення, віри у власні сили, наполегливості у подоланні труднощів;
- обмін педагогічним досвідом.
Робота була спланована так, щоб заходи охоплювали різні сфери діяльності
вчителів та учнів, були цікавими, корисними, сприяли інтелектуальному
та творчому розвитку учнів. При складанні плану заходів вчителі врахували
побажання та інтереси дітей. Для цього ми організували «Ярмарку цікавих
ідей» і в кожному класі «Скриньку побажань». Для учнів було дуже важливо
те, що вони були ініціаторами якоїсь вікторини, конкурсу чи гри.
Понеділок «День юних талантів»
Розпочався тиждень організаційною лінійкою, на якій учні познайомилися з
планом проведення тижня та були налаштовані на творчий підхід до
отриманих завдань та активну участь у всіх запланованих заходах. Понеділок
поєднав заходи під темою„Таланти початкової школи“. Учні 1- 4 класів із
задоволенням взяли участь у конкурс читців «Про Україну з любов’ю».
Своїм артистизмом, патріотизмом, повагою до України діти зворушили
присутніх і показали, що вони справжні патріоти своєї країни.
З дітьми була проведена віртуальна подорож найкрасивішими куточками
нашої держави під назвою: «Сім чудес України».
Мета цього заходу: виховувати патріотичні почуття у дітей до своєї країни,
символів України: прапора, герба та гімну, хлібу на вишитому рушникові;
сприяти розвитку у дітей акторських здібностей.
розвивати вміння уважно слухати музику, співати та виразно читати вірші,
Вівторок «День юних художників»
Цього дня було проведено конкурс малюнків «Намалюю країну барвінкову»
Середа «День умілих ручок»
Учні переглянули українську народну казку «Івасик-Телесик» .
Школярі проявили свої творчі здібності у конкурсі аплікації «Мій улюблений
казковий герой».
Оформлено виставку саморобок «Творимо дива своїми руками».
Молодші школярі презентували вироби з природного матеріалу,
дитячі малюнки, фігурки із зображенням казкових героїв створені у техніці
мозаїки, аплікації з паперу і картону.
Четвер «День всезнайок»
Між учнями 3-4 класів була проведена вікторина «Що ми знаємо про
Україну». Учні показали свої знання з історії України, вміло розгадували
ребуси, кросворди, загадки, самостійно писали художні твори: «Моя
Батьківщина – Україна»
Україну». Учні показали свої знання з історії України, вміло розгадували
ребуси, кросворди, загадки, самостійно писали художні твори: «Моя
Батьківщина – Україна»
П’ятниця «День юних артистів»
Весело пройшов День юних артистів. Учні початкових класів підготували
виховний захід «Осінь у лісі». Кожен клас показав свої різнобічні таланти.
Учні 1-4 класів провели казкову подорож у осінній ліс. Діти із задоволенням
виконували ролі казкових героїв.
Учні 1 класу під керівництвом Остапчук А. П. розповідали вірші про осінь і
танцювали «Танець з листочками». 
Учні 2 класу під керівництвом Шилан Л. П, розповідали вірші, співали пісню
«Диво-осінь», приймали участь у казковій подорожі по осінньому лісі. 
Учні 3 класу під керівництвом Слюсарчук М. І. декламували вірші про осінь,
приймали участь у інсценізації казки, виконали танець «Осінь на городі». 
Учні 4 класу під керівництвом Гордійчук О. С. розіграли казку «В гостях у
Осені». Діти із задоволенням виконували ролі казкових героїв, декламували
вірші, співали пісню «Осінь-чарівниця», виконували танок з парасольками.
Завершився Тиждень початкової школи Святковою лінійкою, на якій
відбулося підбиття підсумків тижня, нагородження переможців.
Тиждень початкових класів закінчився, але продовжуватиметься праця
вчителів, які пробуджують творчість і пізнання, підтримують інтерес та
бажання вчитися. Учителі початкових класів ще раз довели, що вони
справжні фахівці своєї справи, а учні нашої школи – найрозумніші,
найталановитіші.
Тиждень початкової школи ще раз переконує у тому, що дитяча творчість,
мов кринична вода, яку черпаємо, а їй немає ні кінця, ні краю. Будемо й
надалі пізнавати її глибинні джерела!
Сценарій виховного заходу
«Осінь у лісі»
Святково оформлений зал. Лісова галявина. З-за сцени звучать слова:
Осінь золотокоса
Встала раненько, вмилась гарненько,
Вбралась у намисто, у віночок з листя.
Кольорові фарби вийняла з кишені,
Пензликом змішала жовте із зеленим,
Влила позолоту, багрянець додала,
Все це у палітрі старанно змішала.
Кольори гарячі в козубок взяла
І у ліс малювати пішла.
Звучить музика. Осінь малює пензликом по листочках дерев. Відходить,
милується своєю роботою, продовжує малювати.
Осінь: Я – красуня Осінь, в лісі походила,
Для усіх старалась, кольори змінила.
Осінь я. Осоння листом засипаю,
Осінь... Трави сонні долу нагинаю.
Ранками – імлиста, вдень – я золотава,
Розкидаю листя в лісі, біля ставу.
Ось воно кружляє, падає додолу,
Ковдрою вкриває поле і діброву.
1-й листочок: Осене-красуне!
Я – твоя дитинка!
Матінко – природа,
Я – твоя частника!
З вітерцем у танці буду я кружляти,
І рідненьку землю буду зігрівати.
2-й листочок : Покружляємо разом додолу
Повстеляємо разом всі доріжки в полі,
Для звірят у лісі збудуємо хатину,
Щоб були зігріті у зимову днину.
Звучить музика, листочки виконують вальс. По закінченні вальсу, залітає
сорока.
Сорока: Скре-ке-ке, скре-ке-ке,
Ой, чи чули ви таке,
Хтось до лісу поспішає,
І доріжку добре знає.
Заходять хлопчик і дівчинка.
Гайда в ліс! Знайдемо жолудь!
- А навіщо?
Щоб над ставом посадити.
- А навіщо?
Щоб там дуб високий виріс.
- А навіщо?
Щоб гніздо звила синичка.
- А навіщо?
Щоб зросли у нім пташата.
- А навіщо?
Щоб раненько щебетали.
- А навіщо?
Щоб зі сну нас піднімали. 
Хлопчик: Ой, Алінко, подивись, ми часом не заблукали?
Дівчинка: А й справді,якось тут все змінилось. Листочки пожовтіли,
почервоніли, обсипались з дерев.
Хлопчик: Пташки чомусь не співають.
Дівчинка: Квіти зблідли, трава похилилась. Але ж яке все різнобарвне, яскраве.
Ой, як гарно все навкруг,
В золотому ліс – наш друг.
Одяг хто подарував?
Хто його розмалював?
Хлопчик: Уночі як нам ще спиться,
Ходить, чув я , чарівниця!
Ходить садом, полем, гаєм,
Все у шати одягає.
І сама вся в золотому,
У намисті дорогому.
Як лише чого торкнеться,
Так все золотом заллється.
Дівчинка: А красуня ця чарівна
Чи то фея, чи царівна?
Сорока: Скре-ке-ке, осінню красуня зветься!
Дівчинка: Хто вона? Де їй живеться?
Сорока: Кажуть, в ліс помандрувала,
Бо роботи там чимало –
Треба все розфарбувати,
Землю листям застеляти.
І харчів на цілу зиму
Треба звірям зготувати.
Дівчинка: Давай, Сашко, і ми подалі в ліс підемо,
Красуню осінь між дерев знайдемо.
Діти беруться за руки, і під веселу музику ідуть до лісу. Музика стихає.
Чути сопіння їжачка.
Хлопчик: Алінко, чуєш, у кущах щось зачмихало?
Дівчинка: (придивляється) Що це тут, цікаво, за звірок?
Та це ж збирає ягоди їжачок.
Покажи нам лапки й очі,
Роздивитись тебе хочемо!
Їжачок: Я – їжачок, я – хитрячок,
З колючих гострих голочок
Пошив я сірий піджачок.
Тапер у тому піджачку
Щодня гуляю у ліску,
Нанизую на голочки
Груші, яблука, грибки.
Сорока: Скре-ке-ке, їжачок, постривай! Привіт, друже! Ти завжди такий
охайний, чепурненький. Навіщо тобі так багато листя?
Їжачок: Це ще зовсім небагато, ось зараз наколю на голочки ще.
Їжачок збирає листочки.
Їжачок: Ось тепер вже досить. Може для вас, це тільки листя, а для мене буде
тепленька ковдра. На зиму ми, їжаки, закочуємося у листя, а потім ховаємося
десь у затишному кубельці. Так собі і спимо до весни. Прощавайте. Ніколи мені!
Звучить музика. Їжачок виходить. Діти ідуть далі. З'являється зайчик.
Зайчик: Я зайчик, зайчик, зайчик,
Я зайчик-пострибайчик.
По лісі я скачу і хвостиком верчу.
Морквинку я гризу
й капустку ще люблю.
Зайчик побачив сороку.
Зайчик: Вітаю Вас, тітонько сорока! Чи ви мене впізнали?
Сорока: Дуже рада тебе бачити! У нашому лісі зараз всі такі заклопотані! Всі
готуються до зими. А ось ти, зайчику, чи готуєшся до зими?
Зайчик: Звичайно, готуюсь. За літо я навчився швидко бігати, високо стрибати
і вправно заплутувати свої сліди.
Я знаю, де у нашому лісі найкраще сховатися від завірюхи, а де знайди
поживу. А ще їжак Голочка пошив мені нову білу шубку. Ось, подивись
яка! Тепер я маю йому допомогти назбирати грибочків.
Заходять хлопчик і дівчинка.
Дівчинка : І ми допоможемо!
Хоровод «Збираємо гриби». Зайчик з козубочком виходить.
Хлопчик: Скільки вже пройшли лісом, а осені так і не бачили.
Дівчинка: Вона, напевне, гарна дуже
Й ні до кого не байдужа.
У золотій торбинці
Усім несе гостинці.
Хлопчик: А ще палітра в неї є
І пензликів багато.
Всю землю розмалює,
Одягне, як на свято.
Чути звук грому і дощу.
Хлопчик: Грім гримить і вітер віє,
Дощ осінній дрібно сіє.
Мокрий ліс і мокрі ніжки
У калюжах всі доріжки.
Дівчинка: Дощику, чом нас лякаєш,
Погуляти в лісі не пускаєш.
Парасолькою новою
Я накриюсь з головою,
Чобітки високі взую,
По калюжах потанцюю.
Звучить пісня «Парасольки». Хлопчик і дівчинка виконують танець з
парасольками. Під час пісеньки з'являється Білочка, ховається від дощику
під грибок.
Хлопчик: А хто це тут сховався? Та це ж Білочка. Виходь до нас, дощик уже
скінчився.
Білочка: Хвіст пухнастий , спритні ніжки –
Плиг із гілки на сучок!
Ношу я свої грибочки
В золотенький сундучок.
В мене очі, мов горішки,
Кожушина хутряна,
Гострі вушка,наче ріжки,-
У дуплі живу одна.
Вже осінь, треба швидше
Зібрати для зими запас.
Беру я шишки найкрупніші –
Ось ця мені буде якраз.
Сорока: А хто там гребеться під ялиною, аж грудочки землі злітають? Ага, це
молоденька білочка клопочеться.
Скре-ке-ке! Хто тебе навчив так вправно хазяйнувати, до зими
готуватися?
Білочка: Матуся-білка нас навчила. Ми горіхів і жолудів назбирали, грибів
насушили. Кожна білочка на зиму робить декілька схованок із харчами.
Головне, добре запам'ятати місце "комірчинки", щоб взимку відразу знайти.
Прилітайте до нас на гостину!
Сорока: Спасибі! Неодмінно навідаюсь!
Білочка: І ви приходьте!
Діти: Дякуємо!
Чути, як затріщали кущі, почулося важке сопіння, і на галявину вискочив
кошлатий ведмідь.
Дівчинка: Здоровий будь, ведмедику! А куди це ти так поспішаєш?
Ведмідь: Я не поспішаю, а тікаю, тікаю від бджіл! Я до зими зараз готуюся.
Наїдаюся всього смачненького та товстішаю, щоб зимувалося легше. Натрапив
я у дуплі старого дуба на бджолиний рій. Поворушив трохи лапою, набрав собі
медку. Тільки-но почав ласувати, аж тут бджоли повилітали... Ледве втік.
Сорока: Скре-ке-ке, ведмедику, а барліг ти собі приготував?
Ведмідь: Я даремно не гуляв
Сховище собі шукав.
Врешті віднайшов барліг,
Навіть трішечки приліг.
Жиру вже собі припас
То уже й іду від вас.
Тихше, друзі, не шуміть
Волоханя не збудіть.
Ведмідь виходить, діти йому махають руками і кричать навздогін :
«Солодких снів, ведмедику»
Дівчинка: Гарно в лісі восени, та трохи сумно без птахів, що співали влітку.
Хлопчик: Над гаєм позолоченим
В сумний осінній час
У теплий край і сонячний
Летять пташки від нас.
Виконується пісня «Ластівка». Діти махають в небо ручками і виходять.
Заходить Осінь.
Осінь: Ну ось і все, роботи зроблено чимало:
Усе укрила, всіх нагодувала.
Вже до зими усі приготувались.
На славу в цьому році постарались.
Білочка: Здрастуй, Осінь – чарівниця,
Вміла, вправна трудівниця.
Усі білочки – сестрички
Вдячні тобі за горішки.
Зайчик: За морквину і капусту.
У хатинці вже не пусто.
Їжачок: За стиглі яблука і груші
Смачні й солодкі дуже.
Я ще їх назбирати мав
Та їх в садку уже нема.
Білочка. Нема, бо скоро вже Зима.
Їжачок. Ой! Не смішіть мене, будь ласка!
Яка Зима? Це сон чи казка?
Заходить Ведмідь, тре очі, позіхає.
Ведмідь. Це що тут у вас за крик та шум?
Заснути важко. Це ж наді мною просто глум.
Їжачок. Та спору тут кінця немає.
Тут всі кричать, що Зима є.
Ведмідь. Зима? Це що воно таке?
Воно солодке чи гірке?
Не їв, не пробував, не знаю.
Я спати хочу, засинаю.
Хлопчик: Не спи, Ведмедику, не засинай.
Не віриш – в Осені спитай.
Вона вже, певно, точно знає.
Хто після неї заступає.
Ведмідь – Як хочете – ідіть питайте.
Я (позіхає) спати хочу, не займайте.
Ведмідь засинає, хропить.
Дівчинка. Та не будіть, нехай хропе.
Їжачок. Скажи нам, добра, щедра Осінь,
Чи тут пануєш ти сама?
Бо, кажуть, є якась Зима.
Осінь. Сьогодні я ще володію,
Та суперечити не смію.
Зима уже не за горами
З завіями і холодами.
Коли Зима почне гуляти,
То їжаки й ведмеді сплять.
Тому й не бачили Зими,
Бо сплять вони аж до Весни.
Тому й Ведмедик наш заснув,
Бо близько Зиму вже відчув.
То ж час мені іти від вас.
Та ми ще стрінемось не раз.
Дівчинка: Я дякую за чари і красу,
І теплі кольори, що душу гріють.
За радість, що у серденьку несу
І павутинки, що кругом біліють.
За дивну тишу, сині небеса
І шурхіт листя в мене під ногами.
За дивовижні вічні чудеса
І розмаїття колірної гами.
Хлопчик: Усе в осіннім золоті стоїть,
Земля затихла у чеканні дива.
Під сонцем листя сяє і блищить.
Пора осіння гарна і мінлива.
І сонце промінці свої сипне,
А клен під ноги листя розкидає.
Краса осіння радує мене,
Осіння туга — серце розриває.
Виконується пісня «Осінь»
Немає коментарів:
Дописати коментар